Словник української мови (1927)/дожидання

by Борис Грінченко

◀ доживоття

Словник української мови Борис Грінченко Д дожидання

дожидати ▶

Київ: Горно, 1927

Дожида́ння, ня, с. Ожидание. Вранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Млр. л. сб. 145. Помертвіють люде від страху та дожидання. Єв. Л. XXI. 26.