Словник української мови (1927)/дозвілля
| ◀ дозвіл | Словник української мови Д дозвілля |
дозвільний ▶ |
|
Дозві́лля, ля, с. 1) Досуг, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.