Словник української мови (1927)/дозолотити
Зовнішній вигляд
◀ дозолити | Словник української мови Д дозолотити |
дозолочувати ▶ |
|
Дозоло́чувати, чую, єш, сов. в. дозолоти́ти, чу́, тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют. Грин. III. 509.