Словник української мови (1927)/дозрівати
| ◀ дозорця | Словник української мови Д дозрівати |
доісторичний ▶ |
|
Дозріва́ти, ва́ю, єш, гл. Видеть, узревать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
| ◀ дозорця | Словник української мови Борис Грінченко Д дозрівати |
доісторичний ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозрівати
Борис Грінченко
1927
Дозріва́ти, ва́ю, єш, гл. Видеть, узревать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.