Словник української мови (1927)/доковувати
Зовнішній вигляд
◀ докля | Словник української мови Д доковувати |
доколи ▶ |
|
Доко́вувати, вую, єш, сов. в. докува́ти, ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушке).