Словник української мови (1927)/доладній
| ◀ доладне | Словник української мови Д доладній |
доладно ▶ |
|
Дола́дній, я, є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. I. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящий, хороший. Доладня рада. Гліб. 52.