Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/доложити

Матеріал з Вікіджерел

Доложи́ти, жу́, жиш, гл. 1) = Докла́сти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.