Словник української мови (1927)/долузати

by Борис Грінченко

◀ долубатися

Словник української мови Борис Грінченко Д долузати

долузувати ▶

Київ: Горно, 1927

Долу́зувати, зую, єш, сов. в. долу́зати, за́ю, єш, гл. Долущивать, долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.