Словник української мови (1927)/долупитися
| ◀ долупити | Словник української мови Д долупитися |
долуплювати ▶ |
|
Долу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. долупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Дошелушиваться, дошелушиться.
| ◀ долупити | Словник української мови Борис Грінченко Д долупитися |
долуплювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
долупитися
Борис Грінченко
1927
Долу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. долупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Дошелушиваться, дошелушиться.