Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/долі

Матеріал з Вікіджерел

До́лі, нар. Внизу, на земле, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та, насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. I. 248.