Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/долігати

Матеріал з Вікіджерел

Доліга́ти, га́ю, єш, гл. = Долега́ти. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. До кого долігає, там рукою сягає. Ном. № 9750.