Словник української мови (1927)/долігати
Зовнішній вигляд
◀ долівонька | Словник української мови Д долігати |
долігливий ▶ |
|
Доліга́ти, га́ю, єш, гл. = Долега́ти. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. До кого долігає, там рукою сягає. Ном. № 9750.