Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/домаха

Матеріал з Вікіджерел

I. Дома́ха, хи, ж. 1) Жилище, дом, местопребывание (у рыбаков). Браун. 43. 2) Первый улов, ближайший к стоянке рыбаков. Левиц.

*II. Дома́ха, хи, ж. Дамасская сабля, клинок. А Залізняк в Смілянщині домаху гартує. Шевч. «Гайдамаки». VII.