Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/домотур

Матеріал з Вікіджерел

Домоту́р, ра, м. = Домонта́рь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.