Словник української мови (1927)/домувати
| ◀ домування | Словник української мови Д домувати |
домуватися ▶ |
|
Домува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. Чуб. III. 235. 2) Домоседничать, сидеть дома. Годі вам, панове-молодці, домувати! ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Макс. (1819), 82.