Словник української мови (1927)/допаровувати

by Борис Грінченко

◀ допари

Словник української мови Борис Грінченко Д допаровувати

допарок ▶

Київ: Горно, 1927

*Допаро́вувати, вую, єш, сов. в. допарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) кого́. Подбирать, подобрать пару. 2) кому́. Быть парой, подстать кому-нибудь. Сл. Нік.