Словник української мови (1927)/допевняти
| ◀ допевнити | Словник української мови Д допевняти |
допевнятися ▶ |
|
Допе́вня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Уверять, уверить.
| ◀ допевнити | Словник української мови Борис Грінченко Д допевняти |
допевнятися ▶ |
|
Словник української мови — Д
допевняти
Борис Грінченко
1927
Допе́вня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Уверять, уверить.