Словник української мови (1927)/доперво
Зовнішній вигляд
◀ допекти | Словник української мови Д доперво |
доперва ▶ |
|
Допе́рво *и допе́рва, нар. Теперь только, лишь только, только-что, только уж. Я не знав минувшости того чоловіка й доперва пізніше дізнався… Борд.