Словник української мови (1927)/доправуватися
| ◀ доправлятися | Словник української мови Д доправуватися |
допрати ▶ |
|
Доправува́тися, ву́юся, єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає. Гол. I. 11.
| ◀ доправлятися | Словник української мови Борис Грінченко Д доправуватися |
допрати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доправуватися
Борис Грінченко
1927
Доправува́тися, ву́юся, єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає. Гол. I. 11.