Словник української мови (1927)/дорадниця
Зовнішній вигляд
◀ дорадник | Словник української мови Д дорадниця |
дорадця ▶ |
|
Дора́дниця, ці, ж. Советница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб. V.