Словник української мови (1927)/доречі
◀ дорекання | Словник української мови Д доречі |
доречний ▶ |
|
Доре́чі, нар. 1) Кстати. *2) К слову. Сл. Нік.
◀ дорекання | Словник української мови Борис Грінченко Д доречі |
доречний ▶ |
|
Словник української мови — Д
доречі
Борис Грінченко
1927
Доре́чі, нар. 1) Кстати. *2) К слову. Сл. Нік.