Словник української мови (1927)/досада
Зовнішній вигляд
◀ дорщ | Словник української мови Д досада |
досадити ▶ |
|
Доса́да, ди, ж. Неприятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. Доса́донька. Чуб. V. 448.