Словник української мови (1927)/досаждати
Зовнішній вигляд
◀ досадонька | Словник української мови Д досаждати |
досватати ▶ |
|
Досажда́ти, да́ю, єш, сов. в. досади́ти, джу́, ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. «Так чим же я вам досадив?» — ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34.