Словник української мови (1927)/доскочистий
Зовнішній вигляд
◀ доскоцький | Словник української мови Д доскочистий |
доскочити ▶ |
|
Доско́чистий, а, е. Живой, веселый (о музыке). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.