Словник української мови (1927)/доснувати
| ◀ досновувати | Словник української мови Д доснувати |
доснуватися ▶ |
|
*Досно́вувати, вую, єш, сов. в. доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Оканчивать, окончить основу (в тканье).
| ◀ досновувати | Словник української мови Борис Грінченко Д доснувати |
доснуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
доснувати
Борис Грінченко
1927
*Досно́вувати, вую, єш, сов. в. доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Оканчивать, окончить основу (в тканье).