Словник української мови (1927)/досолити

by Борис Грінченко

◀ досовкатися

Словник української мови Борис Грінченко Д досолити

досолоджувати ▶

Київ: Горно, 1927

Досо́лювати, люю, єш, сов. в. досоли́ти, лю́, лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.