Словник української мови (1927)/доспівати

by Борис Грінченко

◀ доспитуватися

Словник української мови Борис Грінченко Д доспівати

доспівувати ▶

Київ: Горно, 1927

I. Доспіва́ти. См. Доспі́вувати.

II. Доспіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. доспі́ти, пі́ю, єш, гл. Дозревать, дозреть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).