Словник української мови (1927)/доставатися

by Борис Грінченко

◀ доставати

Словник української мови Борис Грінченко Д доставатися

доставляти ▶

Київ: Горно, 1927

Достава́тися, стаю́ся, є́шся, сов. в. доста́тися, та́нуся, нешся, гл. = Дістава́тися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Ном. № 8836. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. Мет. 40. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу. Рудч. Ск. II. 160. ЗОЮР. II. 28.