Словник української мови (1927)/достемено
Зовнішній вигляд
◀ достеменісінько | Словник української мови Д достемено |
достерегти ▶ |
|
Досте́мено, нар. Точно, точь-в-точь. Достемено так робиш, як той баран. Рудч. Отак достемено і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).