Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/достемено

Матеріал з Вікіджерел

Досте́мено, нар. Точно, точь-в-точь. Достемено так робиш, як той баран. Рудч. Отак достемено і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).