Словник української мови (1927)/достойник
Зовнішній вигляд
◀ достойний | Словник української мови Д достойник |
достойність ▶ |
|
*Досто́йник, ка, м. Высокого звания человек, особа, вельможа. Чи ти пам'ятаєш, що ти… дочка високого достойника великої країни? В. Самійл.