Словник української мови (1927)/достойно
| ◀ достойність | Словник української мови Д достойно |
достометний ▶ |
|
Досто́йно, нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
| ◀ достойність | Словник української мови Борис Грінченко Д достойно |
достометний ▶ |
|
Словник української мови — Д
достойно
Борис Грінченко
1927
Досто́йно, нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.