Словник української мови (1927)/дострибувати

by Борис Грінченко

◀ дострибатися

Словник української мови Борис Грінченко Д дострибувати

достригати ▶

Київ: Горно, 1927

Достри́бувати, бую, єш, гл. 1) Сов. в. достриба́ти, ба́ю, єш, Допрыгивать, допрыгать до чего-либо. 2) Сов. в. дострибну́ти, бну́, не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего-либо.