Словник української мови (1927)/досяяти
| ◀ досягнення | Словник української мови Д досяяти |
дотанцьовувати ▶ |
|
Дося́яти, ся́ю, єш, гл. Окончить сиять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. III. 122.