Словник української мови (1927)/досіпувати

by Борис Грінченко

◀ досіпатися

Словник української мови Борис Грінченко Д досіпувати

досіпуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Досі́пувати, пую, єш, сов. в. досі́пати, паю, єш, гл. 1) Додергивать, додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!.. таке тепер і стало! О. 1862. IX. 5.