Словник української мови (1927)/дотарабанити

by Борис Грінченко

◀ дотанцюватися

Словник української мови Борис Грінченко Д дотарабанити

дотарабанитися ▶

Київ: Горно, 1927

Дотараба́нити, ню, ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий. Богодух. у.