Словник української мови (1927)/дотепність
| ◀ дотепниця | Словник української мови Д дотепність |
дотепно ▶ |
|
Доте́пність, ности, ж. Способность, дарование. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. I. 48.