Словник української мови (1927)/дотикати

by Борис Грінченко

◀ дотикання

Словник української мови Борис Грінченко Д дотикати

дотикатися ▶

Київ: Горно, 1927

I. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткну́ти, кну́, неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.

II. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. дотка́ти, тчу́, че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить ткание. Уже небагато дотикать Ярошисі.