Словник української мови (1927)/доткливий
| ◀ доткати | Словник української мови Д доткливий |
доткливість ▶ |
|
Доткли́вий, а, е. 1) Резкий, говорящий колкости, обидные вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкий, резкий, обидный (о словах).