Словник української мови (1927)/дотоплюватися

by Борис Грінченко

◀ дотоплювати

Словник української мови Борис Грінченко Д дотоплюватися

дотопляти ▶

Київ: Горно, 1927

Дото́плюватися, лююся, єшся, сов. в. дотопи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться (о расплавке). 2) Дотапливаться, дотопиться (в печи).