Словник української мови (1927)/дотьопкати

by Борис Грінченко

◀ дотьопатися

Словник української мови Борис Грінченко Д дотьопкати

дотьопкатися ▶

Київ: Горно, 1927

Дотьо́пати(ся), паю(ся), єш(ся), сов. в. дотьо́пкати(ся), каю(ся), єш(ся), гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.