Словник української мови (1927)/дохнути

by Борис Грінченко

◀ дохляка

Словник української мови Борис Грінченко Д дохнути

доховати ▶

Київ: Горно, 1927

До́хнути, ну, неш, гл. Издыхать, дохнуть. Під стогом вовки дохнуть. Ном., стр. 299, № 308.

Дохну́ти, ну́, не́ш, гл. Вздохнуть. Подививсь на мене, дохнув і його не стало. Черниг. г.