Словник української мови (1927)/дохожалий

by Борис Грінченко

◀ доходитися

Словник української мови Борис Грінченко Д дохожалий

дохожалість ▶

Київ: Горно, 1927

Дохожа́лий, а, е. Взрослый, в летах. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.