Словник української мови (1927)/доцупити
| ◀ доцільність | Словник української мови Д доцупити |
доцуплювання ▶ |
|
Доцу́плювати, люю, єш, сов. в. доцу́пити, плю, пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
| ◀ доцільність | Словник української мови Борис Грінченко Д доцупити |
доцуплювання ▶ |
|
Словник української мови — Д
доцупити
Борис Грінченко
1927
Доцу́плювати, люю, єш, сов. в. доцу́пити, плю, пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.