Словник української мови (1927)/дочитувати
Зовнішній вигляд
◀ дочитати | Словник української мови Д дочитувати |
дочитуватися ▶ |
|
Дочи́тувати, тую, єш, сов. в. дочита́ти, та́ю, єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. К. ЧР. 53. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. М. Пр. 88.