Словник української мови (1927)/дочісувати

by Борис Грінченко

◀ дочитуватися

Словник української мови Борис Грінченко Д дочісувати

дочісуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Дочі́сувати, сую, єш, сов. в. дочеса́ти, шу́, шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила Ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. I. 196.