Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дошкулький

Матеріал з Вікіджерел

Дошку́льки́й, а́, е́ = Дошку́льни́й. Нагаєчка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.