Словник української мови (1927)/дошкуркий

Матеріал з Вікіджерел

Дошку́ркий, а, е = Дошку́льни́й. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то розсядеться тіло й шкурка. Чуб. V. 598.