Словник української мови (1927)/дошукатися
| ◀ дошпортуватися | Словник української мови Д дошукатися |
дошукуватися ▶ |
|
Дошу́куватися, куюся, єшся, сов. в. дошука́тися, ка́юся, єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Кв. 279. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22.