Словник української мови (1927)/драб
| ◀ дперти | Словник української мови Д драб |
драбастий ▶ |
|
Драб, ба, м. 1) Оборванец, бедняк, босяк. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана обіцяла, — за жебрака дала. Гол. III. 233. 2) Раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. I. 141.