Словник української мови (1927)/драбинчастий

by Борис Грінченко

◀ драбинчак

Словник української мови Борис Грінченко Д драбинчастий

драбиняк ▶

Київ: Горно, 1927

Драби́нчастий, а, е. 1) = Драбча́стий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) В переносн. смысле о скотине: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу. Стор. I. 39.