Словник української мови (1927)/драчка
| ◀ драча | Словник української мови Д драчка |
драчки ▶ |
|
Дра́чка, ки, ж. 1) Лесопильный завод (пример см. при слове драч 2). 2) Доска. Дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструмент: ресмус. 4) Расположение к ссоре. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Киев. у.